Пом’яни нашу землю у царині сну

Забери-но від мене байдужості сіль-

Розсипати позаду, чи сіяти поруч -

Ось росте конюшина під ноги праворуч

І горобчик ховається ранком у хміль ,

Щоби легше було витягати зі скронь

Думку довгу марку у зростаючій болі ,

Наче казку для тих, що шукають в стодолі

Ворогів і ведуть перехресний вогонь

Серед цифри сухої, у стані чужих

Аутистів, знайшовших себе у TikTok(у)

В конюшині праворуч, не далі півкроку.

Де твій син ? - Нерухомо в могилі лежить!

Пом’яни нашу землю у царині сну -

Їй хотілось дітей і розумних і щирих,

Ніби тих, що під склом ідеальним курсивом

Вже в реєстрі у списках на довгу війну.

Що ж залишиться далі, коли ми помрем -

Тим за склом, за півкроку, в ранковому полі ? -

Звичка знову шукати свободи і волі

Із палаючим в серці холодним вогнем…

Малюнок

My Yearbook Memories

by Scott Bergey

p/s

https://www.youtube.com/watch?v=bfZ1TsD2sms