Поміж зорі душа нещаслива

Поміж зорі душа нещаслива

У блуканнях шукає себе,

Її доля підступна зрадлива

Без устанку скубе і довбе.

Ані миті на спокій у тиші,

І постійна тривога гризе,

В її мрії святі найчистіші

Найогідніша погань повзе.

Всі надії в уламки розбиті

Ще й розтерті на порох і прах,

Всі бажання безсиллям сповиті,

Очі зблякли в тужливих сльозах.

Нема ради на те чим страждає,

А стражданням не видно кінця,

Все тому що душа не бажає

Із поклоном іти до Творця.

Бунтівна непокірна уперта

Відмовляється жити як всі

І тепер на прозорість обдерта

У міжзоряній скніє красі ...

06.06.2021