Помре він колись від запалення мозку

Помре він колись від запалення мозку.

У власній квартирі чи може десь далі.

У нього картини здебільшого з воску,

На стінах блищать з фехтування медалі.

На ґанку, як завжди, улюблена книга.

Читать не любив, признавався відверто,

Усім трактував, що життя – це інтрига,

На речі дивився зухвало і вперто.

Бувало збирав і подерті купюри,

За фахом – художник, природжений критик,

Писати навчився, казав, від Сосюри.

Від батька навчився курити і пити.

Всі речі складав, де попало, в шухляди,

Життя проміняв на гадання й ворожку.

Прожив б ще багато, та карти сказали:

“Помре він колись від запалення мозку.”