“Помру за дротом, чи тверда рука”

By Микола Руденко

Помру за дротом, чи тверда рука

Напише косо: “Вислати за межі”?..

Порине в хмарку тіло літака,

Щоб загубитись в сонячній пожежі.

Чи встигну з неба помахать Дніпру

І мовити синам: живіте чесно?..

А може, все не так і я помру

В краю, куди не заглядають весни?

Моїм сусідом буде по землі

Старезний мамут чи його нащадок.

І пом’януть в якутському селі,

Дихнувши в простір горілчаним чадом.

А через рік і сліду не знайти,

Де жив я, зліплений з земного пилу.

І тільки ти… Я знаю, люба, ти

Віднайдеш у снігах мою могилу.

І захистиш той горбик від наруг —

Не покладешся на чужі гаразди…

Як добре те, що віднайшовся друг —

Той друг, якого вже хотіли вкрасти!

16.02.1980