Попіл (220)

Я сміюся собі без причини,

та співаю мінорнії ноти.

І люблю лиш горючі рідини,

запах трав і зелені банкноти.

На годиннику знову нулі,

попіл падає знов на сорочку.

Поживу ще на цій я землі,

хочу сина, і крихітку дочку.