Порожній 2#138

Я ходяча біль…

Ти котяча мʼята.

Театр Водевіль -

Футболка вся помʼята.

Годинник зупинився,

На руці, та на стіні.

- Як я тут опинився?

«Режисер Фредеріко Фелліні»

Промайнуло в титрах,

Нарешті хеппі-енд.

Чи ви замовляли страх?

Закінчується уікенд…

Все так же ходяча біль,

Все так же понівечена серцем…

Глушу автомобіль,

Блюдо віддає гострим перцем.

Пусті хаотичні думки, про що я і сам не знаю.

Пусті хаотичні слова, які я не прочитаю.

Пустими будуть і обіцянки, між поцілуями справжніми.

Давай залишатись наповненими, хоч свідомо ми і є порожніми.