Портрет на граніті
Written 2021-12-13
Пробивається у хмарах
Світить сонце тьмяним світлом
Ті загублені фотони
Віднесе північним вітром
Розпорошить і загубить
Замете в високу кручу
Тут знайдеш ти вічний спокій
Свою долю неминучу
Наче в крижаній пустелі
Замерзаю я поволі
Весь вкриваюсь фіолетом
Бачу постать в ореолі
Кров із льодом в моїх жилах
Вже до серця підступає
На останню барикаду
Я повзу не зупиняюсь
Холодне сонце, світить у хмарах
Героєм у сотні, навіки ти станеш
Портрет на граніті - не плаче сльозами
Портрет на граніті - вкриває снігами
Світить сонце та не гріє
Пішла геть моя Надія
Не повернеться я знаю
ЇЇ ім’я забуваю
Прийде інша біла Леді
По мою нещасну душу
Поговоримо як друзі
І чекати я не змушу
Поговоримо про щастя
І кохання в цьому світі
Про країну, президентів
І про хлопців на граніті
Про усіх, хто свою долю
Проміняв на сиру землю
Хочу вірити що все це
Було точно не даремно...