Порвані джинси

Порвані джинси

Якось з батьками внучка Соня,

Поїхала в гості до діда Григорія!

Одягнулась гарненько мамина доня,

І штанці, і блузка, наче бутафорія!

Бабуся з дідом в хаті гостей зустрічали,

Від радощів аж трохи заплакали!

Гостей довгожданих від душі вітали,

І собаки у дворі на своїх не гавкали!

Всілись гості всі разом під деревом обідати,

Бурячанки повну чарку батько Сонін бахнув!

Бо ж не треба за кермом вже нікуди їхати,

Дід від задоволення, наче бузок пахнув!

Невісточка Ярина, як синичка щебетала,

В любові признавалась свекру і свекрусі!

По черзі їх обох у щічки цілувала,

А Соня обіцяла слухатись діда і бабусі!

Бабуся Ольга, правда, запримітила,

Що дід Грицько чомусь ховає очі!

І вже після вечері вона помітила,

Як дід в постіль вкладатися не хоче!

Під носа він собі бурчав в дрімоті:

«Дивись, як молодим не пощастило!

До нас вже їздять на «Тойоті»,

А на штанці онуці вже не хватило!

Але нічого, я їм, бідненьким допоможу,

Все буде люкс, я вдію непомітно!

Я лялечкою зроблю ось цю рогожу,

Вночі її заштопаю гарненько та тендітно»!

На ранок снідати всі знову сіли,

Але тепер чомусь Ярина ховала очі!

Та Олексій сміх стримував щосили,

А Соня фліртувала в штанях дівочих!

Ще вчора вони порвані були такі,

Як вимагає того сучасна мода!

Тоді ховав дід очі, бо штани бридкі,

А зараз їх вдягнути - велика насолода!

Сім отворів було у Соні на джинсі,

Штанини знизу були розтріпані!

А вранці, що не глянь – цілісінькі усі

І знизу, наче на верстаті виткані!

З армійського сукна акуратненькі латки,

Блищали на колінах, як в модному журналі!

Таких ще не носили ні білі, ні мулатки,

Таких ще не вдягали американські кралі!

З якого боку не дивись – претензії ніякої,

Дірки зашиті, неначе в сорок сьомому!

Дід Соню рятував від насмішки усякої,

Сміятись не давав китайцю невідомому!

А Соня це побачила, неначе остовпіла,

То ж впала на коліна й почала реготати!

Ярина, та від сміху на лавочці тремтіла,

А дід дививсь здивовано: «Що треба ще латати?»

Такі ось виверти зробила наша мода,

Дірки в штанях, які колись робили сором!

Тепер народу стали – не сум, а насолода,

І молодь вся в дірках – у роті з «Біломором»!

Під деревом, за стіл снідати всі сіли,

В макітрі парували курятинки шматки!

Молоду картоплю зі смаком гості їли,

А Соня, та відпорювала дідові латки!