Порятунок

Про що нам хвилюватися,

Прямуючи на східці,

На Захід від штормів,

Рятуючи себе,

Сповзаючи у трюм по ясеновій гілці,

Де довгій тиші вкрай

Радіє інтелект,

Фортуні додає

У казку невідому,

У чоботи потай,

Де вранішні часи

Ховають на шляху

В чуже і несвідоме

Канву вологих мрій

Які не надкусить.

Гори ж і мій й друг,

Як самість індивіда -

Личинки змісту сплять,

Часу могили в’ють,

В німому забутті

Звабливо і не строго,

На дзиглику життя

В пітьмі тісних кают…