Постріл

Ти заповзеш,нечутний, ніби вуж,

у золоті дзеркала установи,

поправиш ружу й посміх Казанови

і сам собі накажеш: кроком руш

до кабінету, де — вершина змови.

Тебе чекає мрець — очей не мруж,

а, вихопивши револьвер із руж,

спрямуй на нього дуло тридюймове.

Ти станеш в цю хвилину шестикрилим,

а він повільно зсунеться на килим,

потягне канделябр і паламар.

Ти скинеш рукавички (щойно з пральні)

і, розпізнавши натяки астральні,

почуєш, як видзенькує комар.