Ти заходиш у воду поступово у ній розчиняючись

Ти заходиш у воду поступово у ній розчиняючись

Обертаєшся і у воді бачиш слід не лякаючись

А я принц що зібрав усі камні до скіпетру вічності

Вже б пора розривати зі смертним для потойбічності

Бачу твОє обличчя і очі бачу лише твої

Два будинки-сусіди горять в ніщівнім вогні

Я увесь закохався і більше не поспішаю

Я вшановую цю красоту й часу швидкість скидаю... я

Ти тепер океан на чарівній прозорій планеті

Фіолетове небо і ми в нім у фіолеті

Наче плачу ну може я просто не хочу прощатись

Як тут можна обрати тримати чи відпускатись?

Ти моє воскресіння, все в світлі, я все забуваю

Я впізнаю тебе ти впізнаєш мене я гадаю

Розлітаються камні я пальці свої розтискаю

Обіймаю тебе і усе і усесвіт згортаю



Мертвий Мисливець
19.08.25