Посвята учасникам Хору ветеранів

Ваші роки… у вирій птиці

Їх підняли, їх не вернуть назад,

Хай би напитись з юності криниці,

Та не знайти ніяких тут порад.

Своє життя перелили у пісню,

Що живе серці вже не один рік.

Вона як сонечко, що душу гріє,

Що живить і продовжує ваш вік.

Ваші пісні, немов прожиті роки,

Як в люстро відображують життя:

І молодість, і працю, і кохання,

І кожен рік прожитого буття.

Ви – діти Аполона, бога Сонця

І бога покровителя мистецтв

Це він подарував вам дари божі,

Що піснею летять у синь небес.

Він буде довго на кіфарі ще вам грати

І музику вселяти у серця,

Поки живі ви будете співати,

Бо для вас пісня – це ваше життя.