Потойбіччя

У безмовній тиші,

де темрява панує вічно.

І час як вітер непомітний,

зупинився там навіки.

Не маючи кінця ні краю,

ні сміх, ні спів тут не лунає.

В царстві повного страждань,

окутий він і душі там.

Ні мертві, ні живі вони,

у призмі часу заточені.

Де в сутінках цих таємничих,

блукає щось там потойбічне.