ПОТОП

вогонь пекельний в крові розпалився -

банальний паліндром життя звівся.

остання чистота в мені здохла,

лиш похіть чорна, в душі Зоха.

бог не дав, бог забрав, і не віддав,

спраглі долоні, хуйові загони,

приховані муки, душевні розпуки,

і танці нічні пристрасних примар(шмар).

як звір жадаю збочених утіх,

безсоромно, брутально, наче вампір.

знущаюсь з дівчини - розпусної шльондри,

вона ж ласкава, слухняна блонда.

в очах її спокуси вічний край,

голодний ротик лове мій рай.

та згодом все огидою залишу,

бо знов настане день - Христова мігрень.