Потрібно хоч щось сказати

Потрібно хоч щось сказати,

Сьогодні, незважаючи ні на що.

Якого числа, серед липня ця сіра п’ятниця,

Я подумав, допустимо, а якщо,

Все те ж саме з античної давності,

Чи ще гірше з Лаодікії,

Гарячі скупавши обійми

В холодній твоїй непричетності,

Безнадійно зачовгають п’ятниці,

Теплим відчаєм із молоком,

І незчуєшся, як надвечір’ями,

Чи навмисно, безсоння цикадами,

Коли розумієш, що п’ятниця

Розливається зорями бляклими

Та схололе повітря собаками,

Незважаючи ні на що,

Повернутись назад до гарячості,

Підігрівши своє призвичаєне,

А чи краще зійти до холодності

До безодні, з тобою прощаючись,

За умови, коли, звичайно

Є можливість, теоретично,

Розпалившись назад повертатися

І в холодні обійми не здавшись,

Полюбити свою приреченість

Та писати тобі присвячення

Залишаючись вірною датою

З вихідних до останньої п’ятниці.

07.07.2019