Потяг

Прибуває потяг вчасно на вокзал,

І веселі люди входять до вагонів.

Різнокольоровий гу́чний карнавал,

Мерехтіння курток і комбінезонів.

Іграшки, коляски, сумки, рюкзаки;

Речі під сидіння вже порозкладали.

Ходять провідниці і провідники:

"Кому треба по́стіль? Чаю або кави?"

Потяг рушив з місця, набирає хід,

А рудий хлопчисько дідуся питає:

"Може нам, дідусю, пристебнутись слід?

Бачиш, наш вагончик в небо відлітає?"

Люди - всі до вікон! Дивляться униз.

Рідний Краматорськ можна ще впізнати.

У дітей, дорослих - очі повні сліз,

Дуже сумно так-от землю залишати.

Добре, хоч не бачать своїх мертвих тіл

На залитім кров'ю сірому асфальті,

Іграшок, колясок, сумок, рюкзаків...

Що ж ви наробили, росіяни кляті?

(с) Сергій Величко