“повернення на схід”

повернення на схід — вершина цих казок

їх серпантинний біг вповільнено а й досі

на вимогу бика згортається бузок

і квилить навздогін стара параска осінь

меж зламаних бажань колишеться як змій

нірванний листопад нічного банування

прощання — дотик шкла до вилинялих вій

і течія вікон і терція овальна

івасик без гусей і пристань без відра

і крови без чобіт немислимо вточити

повернення на схід така чудова гра

і янгол під кущем — заслужений учитель

а ми як вітражі застигли в лоні стін

і довгі як життя минають катехизми

кохана відірвім погуслі гливи тіл

а тільки хто за нас діждеться тут вітчизни