Хвороба, наZl/lVається

Повинен спати в цей час, опів на п'яту давно настала

В привітнім напівджазунку снів три години до ранку зосталось

Але не доля - гучному намарному і дурному стукоту

Довелося струсити з мене залишки сну та лютневих вирів.

Рукою навпомацки, вкрадьком крізь ніч мацаю

Крізь тишу пе-ема затвор невблаганно клацає

Кремінь-іскри, смертно цигарка в зубах у ката горить

В сплутанім колі у жертви від жаху серце щемить

В патовій цій ситуації не зарадить нам і президент

Погляди склеєні статикою, мов між нас протіка клей "момент"

Всі пропозиції - здатись, кохатись, благатись, розбитись нечувано вщент

Мовчазно висять в повітрі, і враз воно твердне, наче цемент.

Він підняв руку та грався оружжям - від того страшніше встократ

Ми з ним грались в приват, тет-а-тет, і тут я програв, тому що я - демократ.

Падіння честі і гідності на коліна мені не перенести

Та патли в кулак, дуло при скроні, в вільнім падінні його труси.

Він підкоряє рот, і мене, і у нього - влада Месій

Мене він ґвалтує за те що відхрестилися від тих блядських часів

Він рятувати прийшов, во ймення пам'яті тих, кого я геть забути б волів

Я лише одна з тисяч таких же відрубаних, витраханих голів.

Захворювання Zет і Vi огидні на смак, як розрив у резин

Допоки він трахав мене і курив - у мене ж впалив магазин.

Ті хто опісля цього прийдуть - зайдуть подивитися на тлін -

Будуть ходити й бідкатися щодо моїх подертих джинс і колін.

За те що стяг інакший мій і не такий тупий колорит

Як на його землі - ну, що ж, по його - я тепер інакший вид

Як він так міг? За що? І ґвалт і постріл, і молюсь за впокій

Моєї брудної, ніжно-смішної, палкої моєї душі.

Коли був кат малим - перша з наук які він у школі учив

Було те, що всі, хто його і з ним - то є топ і клас, геть

Що просити - зась, треба йти і брать, бо інакше не матимеш ніц

І сексу нема - є лише згвалтування, опісля якого - kill-blitz.

І оце непоправне лайно мільйон років в головах бродить у їх

І ніколи, нікому, ні за яку ціну не зробить так, щоб нонсенс той стих.

Коли бачиш таких - стріляй, і ніколи бар-и-тись, ти точно це знай

Надіслав адресату свинець - і знов перезаряджай.

Ясно було те, що опісля всього, після всіх прожитих років

Ми йшли з миром і щастям в майбутнє, вони - радо купались у лайні.

Мріють нас на дно своє затягнути, як у казці про крабів й відро -

Усі їх спроби ніщо та болото,

Бо без них ми разом за одне стоїмо.

Серед навіжених мальованих та гучних - наше нове місце сили

Колишній шум керівництва й зневаги до себе відкинем на вила

Розхитаємо увесь світ, всіх примусимо рухатися

Тим, наскільки невхитно, невпинно на межах своїх стоїмо.