Повітряні замки

«Всесвіт» – така ж мере́жа!

В ній мої вічні вежі, мої повітряні за́мки 

Падають у прірву між нами…

Де у кохання межі,

Якщо я тобі належу і серцем і душею,

І мріями і думка́ми?

Світе мій, ти – Безодня!

Ще не минуле, – сьогодні!

Та чи майбутнє? – хто́зна…що почуттям – межа

Мені не належить жодна – й мить про тебе! 

Що ж… згодна –

Більш призе́млених треба мати собі бажань.