“Позахолодало на ріллю”

Позахолодало на ріллю,

На ріллю, де енко-єнко-венко-,

Подивилось небо крізь зорю,

Як морозить хвилю морозенко.

Повідтуманіли береги,

Понанахилились обереги,

Глянули з-під інею луги,

Як вставає місяць обережний.

Літові далеко до дощу,

Перевито золото туманом,

Ще далеко — здрастуй — не пущу! —

І вікно виглядується тьмяно.

Я тобі казав і говорю —

Наче я не — енко-єнко-венко-…

Подивилось небо крізь зорю,

Де морозить хвилю морозенко.

1975