Пожити б
Written 2023-02-16 - 2026-02-09
У червоному небі спотворене сонце
Його біле сяйво — це жахливий знак
І теплі, i мертві при погляді корчились
Ще до появи лінійного часу
Хаос, та одна нечиста в тiнi. Про те що живі
Нагадав крок по слiдах кровi з запахом гнилi
За танок на кiстках поколінь платимо цiну
На останок — почуття, проміж страхом i гнівом
Вже нема давно нi лелек, нi дзюрчання Дніпра
Вiдчува пiд ногами все бiльше сходи Якова
Залізай під ковдру, маленька i тихенько будь, як трава
А це не сльози, це пасока...
Трибунал героям – так гине вітчизна
Церкви чужої дзвін, а не тримбiта
На триголового пiвня культура трипiльська
На тризуб триколор, забули три колоски вже
Пожити б, жита жовту жмуту пожати б