Пожовклі зшитки

Скільки, скільки пожовклих зшитків,

Скільки пожовклих мрій!

Дорогі, рівненькі рядочки —

серця мого відбитки,

Юнацькі благословіння Неіснуючій Сестрі.

З червоними краями, в цератових палітурках,

Вони містять душі гострий розвиток.

Ви, мої сторінки, серце моє — в замках…

Перший і останній зшиток.

***