ПРАДАВНЄ МІСТО

By Марія Карук-Федина

ПРАДАВНЄ МІСТО

Written 2018-10-05

ПРАДАВНЄ МІСТО

Ти мій короткий сон - прадавнє місто, -

Ніколи я твоєю не була...

Просторо тут ногам, та серцю тісно,

Тут рук близьких не чула я тепла.

Чужою я була для тебе, Львове,

І для твоїх високих горожан.

Не було в тобі місця для любові,

Не було в тобі місця й для прощань.

Прекрасне, величаве, та не рідне.

Ти інших маєш дочок і синів.

Не схожа я на панн твоїх чарівних,

І на невістку не годжуся... ні.

Непрошеною гостею напевно

Залишуся у пам'яті твоїй.

Розтраченими днями надаремно

У споминах залишишся й ти, Львів.

Споруди неповторні і фонтани

І райдужні нічні твої вогні

Між поглядів байдужих і прощальних

Лиш тінями здаються вдалині...

(С) МАРІЯ КАРУК-ФЕДИНА