Правда

Я — не вирок.

Ні тиша.

Ні роль.

Я — тріщина.

Тиск.

Контроль.

Я не випадок —

я — план.

Контрольований

вибух — вулкан.

Я — не шепіт,

що губить ніч.

Не уламок

від протиріч.

Я — лінія,

що ріже межу.

Я — подих,

яким не брешу.

Я — імпульс,

що б’є крізь бетон.

Я — не тінь

і тим більше — не сон.

Я — сила,

що вчиться рости

крізь сумнів,

дійти до мети.

Я — не попіл —

я світло і жар.

Не кінець —

а перший удар.

Я — не крик —

я тиш перед ним.

Я — момент,

де стаєш живим.