Правду говорять, що від долі не втечеш...

Правду говорять, що від долі не втечеш

І як сплете нитки, то так воно і буде.

Що втратиш у житті ти, що знайдеш,

І що про тебе потім скажуть люди.

Я не кохала, в цьому чесно зізнаюсь,

І навіть грала у любов фальшиво.

А може, дійсно почуттів боюсь,

Це зрозуміла лиш, коли тебе зустріла.

Той поцілунок, твоя посмішка та очі,

Які неначе в мою душу зазирнули.

Їх уві сні тепер бачу щоночі,

Поглянула і наче в вирі потонула.

Та все ж від долі намагалася втекти,

Не слухала, хоч серце все сказало.

Тебе змогла в цім світі я знайти

Й зізнатися, як сильно покохала.