Предтеча

By Іван Андрусяк

1.

набридло дертися в пресвітери

бо на пораненій горі

виписують дражливі літери

архістратиги комарі

а інші версії заказані

тому ховайся в рукавах

бо крізь твоє гебрейське казання

зростає прерійна трава

і не зітхнути цими горами

і не розгледіти з вікон

як над окрушинами хворими

витає прерійний дракон

2.

може здатись на котячу милість

і заночувати у котлі

завтра біле платтячко навиріст

в дар запропонують лихварі

завтра місяць увіпреться боком

у твоє натруджене зело

завтра нагадаєшся нівроку

що тебе й в помині не було

що за всім оцим палеолітом

біла пава як зоря чужа

холодно вгризається у бітум

а тобі ні крапельки не жаль

3.

загорнув опівнічний грим

ідилійну рокиту барв

подаруйте мені хоч рим

я його недоримував

недоплакав на полотно

не розмазав по полотні

бо залишилось все одно

недокінченому мені

утікатиму в синій ґрот

щоб не бачити ким я став

дві дороги на ешафот

подаруйте мені христа

4.

онімію мов старенька рахва

вилиняють лютики охри

ця дороги горбиться як брахма

до гори козаче

догори

за слідами чорної лисиці

у понуру букову мечеть

де монгол в утробі удовиці

третє літо знічено мовчить

хай чекає може так і треба

ще зоря не витекла з нори

ще дірява дідова колиба

до гори тікає

догори

ще не знята юдина облога

ще у ребра вперлися гаки

і яскиню юного даждьбога

не знайшли ще тріє лісники