“При стрічі мене поклич”

При стрічі мене поклич,

Посміхнися бодай.

Або відвернись і, як ніч,

Голосно заридай.

Так, щоб тремтіли зірки,

Плачучи в небесах.

Так, щоб носив я віки

Серце твоє в сльозах.

Тільки, як тінь по стіні,

Мовчкома не проходь,

Бо серце затисне мені

Смерті туга оброть.

***