Причина. 2#13

Слова й на силу не лізуть,

Як кров, повільно, витікає рима.

З останніх нервових клітин - реальність в‘яжу,

Із червоними, через бессоння, очима.

Думки тарганами по шкірі повзуть -

Хто зна, що за тими дверима?

Розбиті кайдани, сиджу, сторожу,

А мені й не потрібна причина.

Слова й на силу не лізуть,

Сльозами витираю залишки грима.

Мені не байдуже за долю чужу -

Моя ж досі мені невловима…

До мене у гості халати ввійдуть,

І я лише зможу звести плечима.

І більше ні слова я не скажу,

Мені й не потрібна причина…

Artist: Nadja Jovanovich „The Unknown”