Прикинутись мертвим

Прикинутись мертвим

уже не пройде –

зробити лишається вибір:

ти – світло,

ти – сонце,

ти – радість і

день...

Чи, може –

диявольський вибрик?..

Затям собі чітко –

таким, як колись

життя вже не буде ніколи...

Тебе не врятують

ні золота блиск,

ні титули,

наноуколи...

Зустрівшись з собою

один на один,

без радників,

свідків і друзів,

зумій розпізнати –

із ким ти єдин,

віддавши собі по заслузі.

Час бути відвертим

і вірним собі,

бо кращого часу не буде.

Прийняти,

прожити і радість, і біль

у миті найвищого суду...

Уміти простити

найбільшу з невдач

і радість у пору зловісну.

Відважно сказати

люблю і пробач

допоки ще можна й не пізно...

Година виходити

з ночі у день,

аби зрозуміти, де схибив...

Прикинутись мертвим

уже не пройде –

ти маєш зробити свій вибір...

©Ірина Білінська

З книги "Час кульбаб" (2023)