Приморськ

На бригаді заврожаїлися сливи,

Возсідали баклажани на возах.

Я приїхав у Приморськ такий щасливий,

Привітався тепло, скинувши рюкзак.

Ніч стелилася росою по люцерні,

Молодик гойдала на плечі.

Перепели оглашали співом стерні,

Десь далеко ухали сичі.

Бригадир сільські розказував новини —

Про врожай та все про клопоти свої.

Степ серпанком перед світом оповили

Метеорів зоряні рої.

Я був справді, наче змалечку, щасливий,

А від чого був щасливий — сам не знав:

Чи від того, що в саду вродили сливи,

Чи від того, що Приморськ мене впізнав.

Бригадир примовк і став прощатися.

Вирувала сходу течія.

Степ горів собі барвінками хрещатими,

Мабуть, сам щасливий, як і я.