Принади

Треба певно літо відпустити,

Щоб із осінню ще встигнути чайку попити.

Бо якщо на місці тупцювати,

Сонечко відкланяється і в хмаринку ляже спати.

Є у кожної пори свої принади,

Як в любові є і вірність й зради.

То ж зима ніколи не злякає,

Якщо в душі весна цвіте й буяє.

***