Пріоритети

Є цінності у кожної людини,

У кожного свої пріоритети,

Красу хтось прославляє безупинно,

Її давно оспівують поети.

І профіль різьблений, і очі волошкові,

І стан стрункий, і руки лебедині,

І коси юнки ніжної шовкові,

І погляд неповторний і єдиний.

Найбільша цінність інших – це достаток,

Монети дзвін і блиск прикрас коштовних,

Столи багаті чи не в кожне свято

І дорогих напоїв келих повний.

Ще хтось далекі мандри полюбляє

За тридев’ять земель в красу казкову.

Для мене більшої краси не має,

Ніж квіти польові у час ранковий.

Берізка білокора, як царівна,

А листя пахощі – парфум коштовний,

Стежини лісової нитка рівна,

Води джерельної криниці повні.

Моя найбільша цінність – це людина,

Її душа відкрита, ніжна й чиста,

І жінка, що веде за руку сина,

Й дитячі оченята променисті.

Любов і співчуття, добро і щедрість,

В жінках – жіночність, мудрість чоловіка,

в досягненні мети – сталева впертість,

До слабшого поблажливість велика.

Я в рисах цих красу людини бачу,

Нехай її оспівують поети,

Але якщо хтось думає інакше,

Що ж, в кожного свої пріоритети.