Присвячення їй

Коли б ти прагнув, чи коли б ти зміг...

Напевно і вона б того хотіла,

А так, можливо, що це, просто, дивний збіг

Життя, повз тебе, стрімко пролетіло.

Коли б ви разом, чи, принаймні вдвох,

І щоб вночі вона тебе укрила,

А так, я певен, що все бачить Бог

І що терпіти просто вже несила.

Коли б окремо, самі по собі,

Тоді б і тішились мов діти

А так не можу, на моїм вікні,

Уже посохли твої квіти.

Коли б все пóнову, коли б усе не так,

Покинувши усе — розправить крила.

Коханая, запам’ятай, ти вільний птах,

Підтримую, куди б ти не летіла.

Не відрікаюся від тебе, ти є все моє життя,

І ні, я не творю собі кумира,

Я просто вірю, в те що ти моя...

І кожен день, зростають, біль і віра.