Присвячую Ніколозу Бараташвілі

Чужинцем варене на мило,

Тираном прокляте у снах,

Хоронене у ста могилах

І рубане у ста боях —

Непохоронене, невбите, —

Мерані золотий, лети! —

Твоє ім’я, мій тату-світе,

Поете мій, мій дух святий!

Затятий дух мій із древлини

На пил — не пил, на згин — не згин!..

…Блакитні пальці Катерини

І царська ласка трьох могил…

1970