Притча (на грецький мотив)

В кутку одвірка старих дверей

Ледь помітно гойдає протяг залишки павучої пряжі,

Поряд висить ключ від входу в лабіринт. Тезей

Був тут. Про що свідчить напис по цім вояжі.

Він самотужки нашкрябав короткий есей:

«Я вбив Мінотавра. Очистив свій реєстр обтяжень.

Амінь.

Стерши з чола єлей,

Прибувши сюди як добровільний в’язень

mezzo cammin

зійшлись гострим кряжем

мої смерть і доля, явір з в’язом,

зчепились жмутом гілля і кублами корінь!

Та того, на що спромоглись мій дух і м’язи

Супроти захаращених стін

Не був свідком в тисячі очей,

І ніяк зі мною не пов’яже,

Переповнений галасливий Колізей!

Аякже!

Мене, мене, текел, упарсін…

ніхто тоді навіть з сусідів не помітив карколомних змін!

Їх відволікало повсякденне коливання цін

на збіжжя: пшеницю, жито і ячмінь.

Хто б їм докоряв? Не я же?! Я не оракул з Дельф, ні.

Був полудень. Всі якраз були на пляжі,

Виглядали як вистрибував за дельфіном дельфін,

прикладали мушлі до вух.

І мали узгоджені плани на скільки ще поляже

За співіснування з потворою, якій скидають в лантух

І дають поїдати дітей живцем! В палатах княжих

Ще тривали звично розправа і суд

Над тими, хто приховував від властей

Своє потомство для самопожертви за народ. А тут,

На осонні горба, янголів не чути, лиш дзижчання мух,

А від них не дочекатись хороших вістей!

Та варто б хіба позбутись душевних мук:

Що б не означало положення кинутих костей -

Що зробив, те зробив. Все! Каюк.

І слід піти собі, не озираючись, геть –

Тут не чекають гостей.

Не барись. Який вкусив тебе ґедзь?

Хіба на нині не достатньо вражень?

Сам знаєш, що як дізнаються, то проклянуть,

А як наздогонять – каменують чи розіпнуть:

Зруйновано звичне, все і відразу –

Страх заповнив в них те, що досі займала нудь.

Ти викликаєш ненависть і відразу:

Їм невідоме «Обирай і будь!»

Їм жити без примусу і наказу

Як наново вчитись говорити і дихати! Ця дика людь

Втілює собою той одвічний казус

Раба і Волі.

Шарпав орел Прометея в горах Кавказу,

Бо усвідомлював він надто поволі,

Що їх порядок –

це тільки втілена чиясь сваволя.

І ось взяли ключ, відімкнули ним двері і заштовхали

Офірного цапа в глиб тієї стайні-стодоли:

Віднині його бридкий відчаю голос

Навіюватиме страх пересічному загалу.

Глосарій:

mezzo cammin – посеред шляху (італ.)

Мене, мене, текел, упарсін… - «виявлено, зважено і визнано легким.» , Книга Пророка Даниїла.

Дельфи- місце храму Аполлона, де пророкувала жриця Піфія.