Притча про любов

Грайлива дівчинка, пустунка часу,

Небачена ніким ніколи.., враз

Дає можливість бачити окрасу,

Чарівність, барви, пестощі образ.

Кохана, та жадана водночас,

Від розуму лишає - біомасу...

Живе у Всесвіті, навколо десь,

Та баче кожного, чекає в шатах;

Сховатись неможливо - вчора, днесь,

Любов не спить, у Господа на чатах..,

У чорта зради, та біди... Якесь

Чудовисько., у хлопцях та дівчатах...

Щемливий сумнів пестощів, цілунків,

Хмільної млості парубочих вій,

Дівочій слабкості ніжніших трунків,

Де танув полохливий присмак мій

Ледь - ледь зіп'явшись в очереті тями...

Німа любов повеліває нами.