Притягання землі і неба

Віз Чумацький на чорному небі

ще ніколи не був так близько:

небосхилу зазорене чудо —

чорна маґія вічних зір.

Нерозгадану загадку простір

у віконця оправив раму

і маґнітом у небо тягне

непокірної думки літ.

Антуан де Сент-Екзюпері

у нічному польоті зі мною.

Тридцять п’ять тисяч стіп удолині

континент, наче чорне море,

що на ньому лиш де-не-де світять

острови електричних міст.

Тягне вниз притягання планети,

в атмосфери полоні — тіло,

і нитками невидних вібрацій

моє серце тримає земля.

Антуан де Сент-Екзюпері

у нічному польоті зі мною.

1981