Привіт, колишній мій Привіт

Привіт, колишній мій. Привіт,

З календаря подій вже зірвано немало…

Скажи чи згадуєш осінній шепіт мрій,

Як до нитОк, кохання, душу пробирало?

Чи згадуєш незграбний вальс,

Танцюючого з вітром листя?

Всі перехожі: хто під парасолю, хто у плащ,

А ти збирав цілунки хмар з могО обличчя.

Чи пам’ятаєш щедрість рук,

Що ніжність й ласку дарували?

Мов в музику – вслухалася у серця стук,

Та доля враз хитнула терезами.

Заглянь між ребра, бачиш, пусто,

Забрав з собою геть усе.

Як рани сіль так і мене безглуздо,

Самотність в дрУзки «рознесе».

Невже без жодних спроб, невже без бою,

ПіднЯли білі прапори?

Сповна найвищою ціною,

За хвильку щастя розплатились ми.