Привіт осінньому

…А було тихо. Було журно,

Аж доки з нетрів городів,

Мов свіжий вихор в хату курну,

З потужним криком, грізно й бурно,

Ти в наші села зелетів.

Прийшов у стомлені оселі

З юрбою радісних пісень,

Заколихав трухляві стелі,

Переорав сухі пустелі

І засвітив веселий день.

Вітай, великий чародію!

Тобі, осінньому, хвала!

Перетворив ти в дійсність мрію

І справдив зоряну надію,

Що в серці од віків цвіла.

Вже шостий жовтень, як пройшов ти

По наших селах і містах…

Тепер тобі, чарівний Жовтне,

По віки вічні не замовкне

Хвала на радісних устах.

І кожне свіже покоління

Неперебіжних сотень літ

Оддасть тобі своє горіння.

О революціє осіння,

Тобі щоразу мій привіт!

1923. ІЗ ЗБІРКИ “НАШ ДЕНЬ”, ЖОВТНЕВИЙ ВИХОР