Привіт. Скажи, ну як ти там живеш?

Привіт. Скажи, ну як ти там живеш?

Чим дихаєш, про що душа сумує?

Що сниться і замріяний без меж

Думки про кого зорепад малює?

Між нами прірва, кажуть, осипа

Своє каміння в глибину життєву

Душа вже листя скинула сліпа

І мерзне тепер в спеку полудневу.

А літо вже несеться через край

Той свіжістю, немов осінній ранок

І хочеться сказати - почекай,

Хлібним теплом зігрій іще світанок.

Бо я не бачила того тепла.

Війна закрила очі пеленою

Душа оголена, німа, сліпа...

Тож помовчи хоча б тепер зо мною.

І я залишуся з тобою до кінця

Аж поки зорі не спадуть на ґанок,

Допоки серце б'ється й в озерцях

Крадеться поглядом твоїм світанок.

#ольгамихольська #віршіукраїнською #прожиття #прокохання