Приємний клопіт
Written 2016-12-03 - 2016-12-03
Я маю певний клопіт, приємний до нестями.
Придбати подарунки для брата, тата й мами.
Для донечки напевно одним не обійдеться.
Й коханому від мене цікаве щось знайдеться.
Чудово мати справу в святкові дні веселі.
Принести щось новеньке до власної оселі.
Прикрасити кімнати, навести лад у домі.
Багато справ, багато, та всі вони чудові.
Ніщо так не бадьорить, як свято на порозі.
В крамницю поскакати приємно по морозі.
Хоч ніс стає червоним, а ручки відмерзають.
Та ти ідеш щасливий і всі тебе вітають.
Ялинку б не забути і іграшки до пари.
Тягнути буде важко, та в цьому теж є чари.
Захеканим, у голках втягти її в вітальню.
А потім передумати - перенести у спальню.
Навішати гірлянди, цукерки і прикраси.
Сховати подарунки, хоч вистачило б часу!
І радісно звалитись під нею на підлозі.
Яке чудове свято! Хоч рухатись не в змозі…
Та трохи відпочивши, сім’я збереться разом.
І Новий рік, як завжди, зітре усі образи.
Яка ж зима казкова! Дарує сподівання.
І ми всі разом знову почнемо святкування!
Лариса - 03.12.2016