Признання в любові

 ПРИЗНАННЯ В ЛЮБОВІ

Друзі, Чорноморськ я люблю до нестями,

Люблю запах троянд і тюльпанів красу!

Обожнюю наше місто з дорогими гостями!

Пісню над морем чудову і ранкову росу!

Люблю, коли весною, теплий дощ,

На сонне місто тихо поливає!

Люблю коли в платанових гілках,

Веселий соловейко пісеньку співає!

Люблю я захід сонця пречудесний,

Як діамант в золоченій оправі!

Люблю лебідок білих годувати,

З руки – в порту, на переправі!

Люблю я в парку, понад морем,

Музикою впиватись духовою!

І чайок стрімких круговерть,

Люблю у височині, над головою!

Люблю я солодко дрімати,

Під чудні звуки маяка!

Люблю осінній наш туман,

Густий, біліший молока!

Мені говорять друзі – ти дивак,

Адже містечко наше – то не Рим!

І хіба можна полюбити,

Горілого з платанів листя дим?

Відповідаю – мені цей аромат,

Щось любе, славне навіває!

Мене він запевняє у стократ,

Мій Чорноморськ – душа кохає!

1999-2000 р