Про цькування в Чернівецькій області

Тату, слухай. Це не просто історія — це моє дитинство в Чернівецькій області,

де до дев’ятого класу мене ламали: били, цькували, пересилали фейкові фото,

знущались так, ніби їм за це платили.

І одна дівчина, яка все це підстроїла, досі тягне за мною свій бруд,

і коли дізналася, де я живу, — приїхала, щоб продовжити переслідування.

Dad, listen. This isn't just a story — it's my childhood in Chernivtsi region,

where until ninth grade they broke me: beat me, bullied me,

sent fake naked photos, humiliated me like it was their job.

And one girl who orchestrated it all still drags her poison behind me,

and when she found out where I live — she came to continue the harassment.

Тату, я знаю: молдовські служби розберуться.

Її переведуть кудись, де вона не зможе шкодити,

бо кожен, хто сіє зло, рано чи пізно лишається сам.

Dad, I know: the Moldovan authorities will handle it.

She’ll be moved somewhere she can’t hurt anyone,

because those who sow harm always end up alone.

А моя мрія проста — рюкзак і ручна поклажа,

а не люди, які думають, що можуть керувати моїм життям.

Моя мрія — ігрова консоль, планшет, телефон,

а не чергова порція “турботи”, яка болить сильніше за кулак.

And my dreams are simple — a backpack and hand luggage,

not people who think they can dictate my life.

My dream is a game console, a tablet, a phone,

not another dose of “care” that hurts more than a fist.

Скільки можна? Що вам дає моє страждання?

Ви вийшли заміж і смієтесь з мене —

бо в мене проблеми з серцем і я не можу народити?

Скажіть чесно: що з вами сталося?

Де ваша людяність? Куди ви її поділи?

How much more? What do you gain from my pain?

You married off and laugh at me —

because I have heart issues and can’t have a baby?

Tell me honestly: what happened to you?

Where is your humanity? Where did you bury it?

І чому в 27 років

я маю просити Святого Миколая

дати мені тишу і припинити ваше знущання?

And why at 27

do I have to ask Saint Nicholas

to give me peace and stop your cruelty?

Коли Свєта лізла в моє життя і хотіла забрати Андрія,

а виявилось — він мій батько.

І Іра туди ж…

Дівчата, навіщо вам чоловік, який вам не належить?

В нього своє життя.

В нього своя сім’я.

When Sveta intruded into my life and tried to take Andriy,

and it turned out — he’s my father.

And Ira too…

Girls, why fight for a man who isn’t yours?

He has his own life.

He has his own family.

А ви тільки й могли, що назвати мене словами, яких я не заслуговую.

То вам потрібен був мій тато,

чи ви хотіли побачити мене в гніві?

And all you could do was call me names I never deserved.

Did you need my father,

or did you want to see me furious?

Я вам вірю — не в доброту, ні.

Я вірю у вашу справжню суть,

яку ви так старанно приховували.

I believe you — not in your kindness, no.

I believe in your true nature,

the one you tried so hard to hide.