про двух тат

Зоря прокинулась в імлі, 

І листя шепче, наче спів, 

Два батька серце берегли,

Один з небес, другий з степів. 

Один, мов ангел, білокрил, 

Мій сон і мрії береже, 

Він — світло правди у імлі, 

І віра наче озерце. 

А другий сильний без розмов, 

Його рука — мій оберіг, 

Він — мудрість, сила і любов, 

На всіх уроках Він беріг. 

Один — молитва, другий — труд, 

Один — надія, другий — путь, 

Два серця б'ються в унісон, 

І вдячність Богу — в них живуть. 

Подяка, Боже, за цей дар, 

За двох батьків, за два крила, 

За те, що в серці маю скарб, 

Коли душа Тебе знайшла.