Про минуле — про сестру

Не розумне дитя називається —

те, що повторює за всіма.

Що думає, ніби слова — це думки,

а вчорашні лайки — це слава.

Не розумне дитя називається —

що міряє красу цицьками,

а не світлом, що горить в очах,

коли душа чиста й сильна.

Їй здається, що виграла,

бо поруч стоїть той, кого я колись любила.

Але хай бере — з його тінню, з його фальшем,

із тим, що давно мені не болить.

Не розумне дитя називається,

що сміється з добра — бо не вміє любити.

І колись, коли залишиться сама,

вона згадає мене — мов дзеркало, у якому видно правду.