Про мову точаться розмови

Про мову точаться розмови.

То трохи вщухнуть, то ізнов.

Щоб не любити рідне слово -

Такого світ іще не знав.

Але не хочу я ганьбити

Російськомовних земляків.

За нашу мову стільки вбито...

Хто жити й вижити хотів,

Російську мусив вчити й знати.

Без неї ходу не було

Ні до кар'єри, ні до влади.

Без неї - тільки у село!

Так з покоління в покоління

Свідомо сіялося зло,

Щоб наше знищити коріння,

Щоб українців не було!

Ми - не народ, а лиш народність!

У нас не мова - діалект!

Що український інтелект

Колись Москви підняв духовність -

То все забуто!..  Ми, хохли,

Зреклись самі своєї мови,

Хіба не доказ, що ніколи

Народом ми і не були!

Були. І є. І вічно будем!

І рідну мову не зведем!

Бо українці - мудрі люди,

Їх більше буде з кожним днем!