Про себе

Я розчаровуюсь все більше

Перед найглибшим чаруванням.

Моя уява — це не вірші,

Це не пасивне споглядання.

Майбутнє — центр думок, настр’оїв,

Майбутнє — збіг життя і марень,

Пройшов немало гір і зломів,

Я їв і галушки, і камінь.

Піти у подорож самому?

На горизонті безліч хмар.

Не довіряю я нікому —

І футурист,

і антиквар.

В собі знайду найбільшу силу,

Щоб без підручників і взорів

Розворушить в степу могилу,

Перепливти чужинське море.

10. V. 1916. Владивосток