Про що мовчиш?

By Юлія Кириленко

Про що мовчиш? Ховаєш погляд,

Тремтять обпалені вуста…

Рахую подумки до ста,

Терпкий хоч проганяю спогад,

Та бережу твого листа.

Про що мовчиш? Скажи хоч слово,

Я зрозумію все сама,

Без болю й радощів нема.

Хоч там брехня – нектар медовий,

Хоч правди крапля прегірка,

Хоч трунку звабного ріка,

Те прагну знати, я готова.

Про що мовчиш? Терзають думи,

Пропалена твоя душа,

Отрута крапає з ножа.

Та я зцілю у серці струни,

Лиш знай: тобі я не чужа.

Про що мовчиш? Мовчання кляте

Так зводить з розуму мене,

Хоч часом варто промовчати,

З душі клеймо бісівське зняти,

А світ тим часом все плине…

Про що мовчиш? Поглянь у вічі!

Потраплю в аспідний полон,

Обійме міцно дужий відчай,

Мене питатиме, мов слідчий,

Та я змовчу, бо це мій сон,

Жахливий сон, мені приснилось,

Пекельне марево нічне,

До мене доля має милість,

Ніколи серце сум не виїсть,

Бо ти мовчиш лиш про одне…