Про Сонечко

Сонце на світанку прало в небі хмарки,

Прибирало ніжно грозові прошарки.

Рушником блакитним небо отирало,

Залишки веселки на росі знімало.

Золотою фарбою малювало Сонечко

Колоскове поле, жито за віконечком.

Фарбувало листя у лісі та в садочку,

Мерехтіли відблиски променів в струмочку.

Мандрувало Сонечко між модрин над горами,

Над річками-стрічками, стежками, просторами.

Теплим своїм подихом землю огортало,

Гребінцем смерековим промені чесало.

На заході Сонечко запалило зіроньки,

Похилив до долу соняшник голівоньку.

Пташенята у гніздечка укладались спати,

Щоб перед світанком знову заспівати.

Зашарілось Сонечко та за обрій сіло,

На сільських околицях зовсім звечоріло.

В тінях перед хатами лиш самі закохані,

Обіймами зігріті, ніччю наполохані.

У яскравій сукні з ранку Сонце зійде,

Знову з небокраю своїм шляхом піде.

Землю та оселі буде зігрівати,

Знову тихим поступом піде мандрувати.