Про спання
Written 2020-05-21 - 2020-05-21
Як влучно і невчасно
Гепає по спині
Кришка унітазу
Рано-вранці, в шість.
Ледь відкриті очі
Вирячиш одразу
Й серце з переляку
В грудях застучить.
Сонечко весняне
У віконце світить.
Пташечки співають,
Вітер шелестить.
Ти ж неначе квола,
В дві ноги кульгава,
Напівмертва качка
Сунеш каву пить.
А надвечір знову
Впевнена й рішуча
Стелиш своє ліжко,
Щоб заснути вмить.
Та якимось дивним,
Неймовірним чином -
Три години ночі,
А воно не спить!
Лариса - 21.05.2020